Самоаналізи звітніх уроків

Самоаналіз уроку літератури, проведеного 28 грудня у 8-А класі на тему: «Леся Українка». Життя і творчість поетеси.

МЕТА.Допомогти учням осмислити творчу постать І.П.Котляревського та його  місце в українській літературі, проаналізувати поему “Енеїда”, засвоїти

поняття травестія, бурлеск, алюзія. Розвивати усне мовлення учнів.

Виховувати особистостей зі стійкою життєвою позицією, доброзичливих та життєлюбних.

Зміст проведеного уроку повністю відповідає навчальній програмі, темі та меті уроку. Це був урок вивчення нового матеріалу, тому я попередньо запропонувала учениці зробити реферат на оцінку та допомогти мені у ведені уроку, щоб це не була суцільна шкільна лекція та бесіда. Вважаю, що цей прийом привніс деякої новизни у класичний перебіг уроків літератури в цьому класі. Щодо мети, то кожний з її трьох елементів був визначений мною правильно, матеріал по добраний доцільно. Зміст уроку повністю відповідав поставленим завданням. Головною мою метою на уроці було показати учням постать поетеси з різних боків, як многогранну особистість та подати її учням як приклад, як людину, що мала тверду життєву позицію та не боялася жити і творити у недосконалому світі. Вважаю, що учні зрозуміли цей акцент, якому  я приділила багато уваги. На уроці я намагалася активізувати знання учнів з попередньо вивчених тем літератури української (питання про Тараса Шевченка). Вважаю, що доречним було б ще проведення міжпредметних зв’язків з зарубіжною літературою. Мій вибір при плануванні уроку впав на ви користування таких методів, як  мозковий штурм, мікрофон, показова відповідь, що допомогли мені активізувати роботу учнів, підвищити їх зацікавленість матеріалом. А викладання матеріалом методом шкільної лекції допомогло подати багато потрібної інформації. На уроці домінувала фронтальна форма навчання, я вважаю це доцільним, бо це був урок повідомлення нового матеріалу. Знання кожного з учнів були оцінені, завдяки карткам. Форм опитування було декілька – усне та писемне, виходячи з цього знання кожного з учнів були оцінені об’єктивно. Домашнє завдання, подане мною, було грамотно інструктовано, але воно не було диференційованим. Але вважаю, що само завдання має у собі елемент творчості, і ті діти, хто не зможе намалювати картинки, можуть усе одно розраховувати на гарну оцінку. Вважаю, що змогла створити приємно, теплу атмосферу взаємодії учителя і учнів та віднайти контакт с дітьми.   На мою думку, мій урок міг би бути кращим, якщо б я приділила більше уваги диференціації домашнього завдання.

Самоаналіз уроку, проведеного 28 грудня у 8-А класі.

Тема уроку: Неозначено-особові речення. Узагальнено-особові речення. Загадки острова Пасха.

Мета: Поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення, сформувати поняття про неозначено-особове та узагальнено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена, розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструкту вати неозначено-особові та узагальнено-особові речення. Поглибити світогляд учнів інформацією про давні загадки цивілізації

Урок української мови, на мою думку, відповідає навчальній програмі, його структура повністю відповідає поставленим цілям та завданням уроку. Навчальні, виховні та розвиваючі цілі були сформульовані мною правильно, відповідно до індивідуальних особливостей розвитку учнів 8 класу та навчальної програми. Зміст уроку не базувався повністю на матеріалі підручника, він був доповнений дидактичним матеріалом та вправами, які я вважала найбільш доцільними та цікавими. Найсуттєвішим елементом уроку було моє завдання навчити дітей конструктувати та використовувати у мовленні неозначено-особові та узагальнено-особові речення. Багато уваги було приділено актуалізації знань та мотивації учнів, тому робота, я вважаю, була плідною. Бо на момент повідомлення нового матеріалу, учні вже достатньо «розігрілись» та були спроможні слухати та працювати. Завдяки цікавому матеріалу та доброзичливій атмосфері, яка встановилася між мною та учнями, матеріал було вивчено і опрацьовано на високому рівні. На попередніх уроках я зрозуміла, що робити висновки після кожного виду роботи та мотивування учнів (повідомлення їм цілей наступного завдання) є дуже важливим елементом професіоналізму вчителя. Бо просто тратити час та розважати один одного – це пусте діло. На уроці було поєднано як індивідуальна форма роботи так і робота у парах, фронтальна робота. Це допомогло постійно тримати увагу учнів та «переключати» їх з одного виду діяльності на інший. Інструктаж домашнього завдання був поданий грамотно, але ще раз акцентую увагу, щ диференціація завдання була відсутня.

Низка самоаналізів уроків

Самоаналіз уроку української мови, проведеного у 8А класі 12 листопада

Тема уроку: Обставина. Освіта в Україні.

Зміст уроку української мови повністю відповідає навчальній програмі, темі та меті уроку. Кожен елемент мети було визначено мною грамотно. В визначені структури уроку були помилки, бо був відсутній перехід між етапами уроку, відсутні доцільні висновки. Багато уваги було приділено роботі з проектором та презентацією, робота біля дошки була відсутня. Вважаю за необхідне акцентувати, що індивідуально-фронтальна  робота була би дуже доручною. Завдання були підібрані цікаві та мали на своїй меті впровадження взаємозв’язків із українською літературою («Слово о полку Ігоревім), але потрібної ефективності не біло досягнуто через те, що зрозумілого формулювання завдання не було мною зроблено. Також треба було приділити час для доцільного організаційного моменту, щоб налаштувати учнів на роботу. Зверну увагу, що необхідно проробляти кожне завдання, перед тим, як подавати його на опрацювання учням, щоб багато часу не уходило на зайві пояснення. Інструктаж домашнього завдання не був зроблений через брак часу, причиною чого було, як вже було сказано, приділення «доброї» кількості часу на нелогічні пояснення. Щодо роботи з текстом, то вона була вмотивована,  культурознавча лінія – значення освіти у житті людини була мною порушена на етапі мотивації – читання віршу про дитинство і школу.

Самоаналіз уроку української мови, проведеного  у 8 А класі 14 листопада.

Тема уроку: Обставина. Плаваючі міста.

Мета: поглибити знання про відокремлені члени речення, ознайомити учнів з основними способами вираження відокремлених обставин, формувати вміння знаходити у тексті відокремлені обставини, навчитися формувати речення з відокремленою обставиною, розвивати уяву, логіку, прищеплювати інтерес до пізнання навколишнього світу.

Зміст уроку української мови повністю відповідає навчальній програмі, темі та меті уроку. Кожен елемент мети було визначено  грамотно. На етапі актуалізації мною була акцентована увага на знаннях, які було отримано на попередніх уроках. Такий прийом як творче спостереження був використаний доцільно, щоб активізувати роботу учнів, допомогти їм зрозуміти ціль та завдання уроку. Мною була підготовлена ціла низка вправ – спостереження, дослідження-відновлення, пунктуаційний практикум, граматичні трансформації, але через невміння логічно сформулювати завдання, бажаного ефекту не було досягнуто. Робота учнів з текстом не була вмотивованою, тобто логіка викладання кульгала на декілька ніг. Для підведення підсумків я використовувала прийом «п’ять речень», який дав мені чутку інформаціє про те,  що учні не засвоїли інформацію на тому рівні, якого я чекала, все через невмотивованість вправ.

 

Самоаналіз уроку української мови, проведеного 26 листопада у 8А класі

Тема: Односкладні речення (означено-особові). Щасливий той, хто вміє дивуватись.

Мета: сформувати в учнів поняття про односкладні речення, їх види, ознайомити з означено-особовим, способами вираження в ньому гол. члена, розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях, моделювати й конструктувати їх у мовленні. Виховувати естетично розвинену особистість.

Зміст уроку української мови повністю відповідає навчальній програмі, темі та меті уроку. Кожен елемент мети було визначено  грамотно. Для організаційного моменту та мотиваційного в одній особі я обрала цікавий прийом роботи – має назву «актор». Дітям потрібно було прочитати речення з певною інтонацією (сумно, радісно, здивовано), залежно від інтонації, речення змінювало відтінки смислу. Дітям спочатку було ніяково, але потім сподобалось, коли я показала їм приклад. Етап актуалізації (прийом евристична бесіда) не вдалося чітко сформулювати те, що я вимагала від учнів. Робота з текстом супроводжувалася гарними зображеннями на презентації, але вони не врятували мене від виконання після текстових вправ. Текст був невеликим, така собі медитація такого собі ніби то Степана Крижанівського. На уроці я об’єднала декілька форм роботи – фронтальну, індик.-фронтальну та роботу в парах для складання діалогу, але ще раз наголошую, через відсутність потрібної мотивації ніяка форма роботи не може бути доцільною. На уроці була присутня творча робота, яка сподобалась учням – моделювання означено-особових речень, яка вже була оцінена мною. Але не вдалося оцінити кожного з учнів, зрозуміла, що систематичне використання карток оцінювання та само оцінювання – дуже цікава та доцільна ідея.

 

Самоаналіз уроку української мови, проведеного 27 листопада у 6 А класі.

У 6 А класі у кожній із підгруп мною було проведено по одному уроку. Цікаво, яка була різниця між двома групами, здавалось, що в першій, де було від сили осіб 11 сиділи лише відмінники та хорошити – так легко було з ними проводити докладний переказ тексту. А ось в іншій групі вже було під 15-16 осіб – і різниця була дивовижна, бо був у класі один «подразник», з яким ні як не вдавалось поладити.

Тема уроку: Переказ тексту різних типів мовлення. Твій друг тобі віддасть усе.

Мета: вдосконалити мовленнєво-мислительні вміння учнів усвідомлювати тему й основну думку твору, розвивати логіку викладу, розуміння типів та стилів мовлення, формувати навички зіставляти план і первинне висловлювання, здійснювати моральне виховання.

Звісно, зміст уроку повністю відповідав навчальній програмі на особливостям розвитку учнів 6 класу. Усілякі презентації до уроку були б зайві, на мій погляд,тому головними інструментами був підручник та дошка, на якій учні охоче писали, коли це було потрібно. Звісно, це був перший урок розвитку мовлення, який я проводила, тому виявилися деякі труднощі з розподілом часу, на першому уроці (як вже казала, таких було два) я дуже багато часу залишила на саме написання роботи, текст якою ми з учнями дуже добре розібрали, написали гарний, грамотний план, тому учні швидко справилися з завданням, залишилося аж п’ять зайвих хвилин, увесь час яких вони сиділи і перевіряли роботу по декілька раз. НА другому уроці вже такої помилки не було. Усі елементи структури уроку розвитку мовлення було мною розроблені грамотно, з опорою на методичні посібники, тому вдалося плідно попрацювати та отримати добрий результат наприкінці.

 

Самоаналіз уроку української літератури, проведеного у 6 А класі 27 листопада.

Тема уроку: Аналіз вчинків дійових осіб (Федько Халамидник). Образ Федька.

Мета: допомогти учням розібратися в складнощах характерів та вчинків героїв, розвивати навички виразного читання, переказу, виділення головних епізодів, висловлення власного ставлення до прочитаного, сприяти усвідомленню важливих людських цінностей (справжньої дружби, чесності, доброти)

 

На цьому уроці переді мною був клас в осіб так 30, тому було дуже важко зберігати дисципліну на протязі усього уроку, напевно, справа була в тому, що вони сіли не так, як сидять на уроках в вчителя, а так, як їм було зручно, щоб базікати з друзями. Урок був розроблений мною цікавий, зміст його опирався на навчальну програму. На протязі уроку ми з учнями проводили порівняння двох особистостей, двох характерів – Толі і Федька. Нажаль дуже мало учнів були обізнані з текстом, але пошукова робота з приводу пошуку слів з тексу, що підтверджують ті чи інші риси характерів хлопчаків, ім. дуже сподобалась, вони пожвавішали, аж надмірно. Напевно, треба було ставити двійки та писати зауваження – оцьому ще треба навчитися. Вчитель, що веде в них мову та літературу, сказала мені по секрету, що вони усіх «чужаків» так зустрічають, їм треба час, щоб їм сподобатися. Але часу в мене не було – лише три уроку з 6А. Але все ж таки то був досвід – 4 уроки поспіль. На уроці літератури учні зачитували свої найулюбленіші моменти з твору, за допомогою асоціативного кущу самостійно характеризували героїв, в зошитах зробили таблицю спільного і відмінного в характері героїв. Учням сподобалася гра «впіймай слово», мета якої була –  перевірення того, як вони засвоїли головну думку твору. Крім того учні охоче висловлювали свої думки з приводу того, щоб вони сказали Федьку та Толі, щоб вони не стрибали на крижину. Моделювання ситуації здалось вдалим прийомом.

 

Самоаналіз уроку української літератури, проведеного 12 листопада у 8 А класі.

Тема уроку: Тарас Шевченко. Викуп поета з неволі, причини його покарання, переслідування в казематі, заслання. «Думи мої, думи».

Мета: повторити вивчене про Т. Шевченка в попередніх класах, ознайомити учнів з історією викупу поета з неволі, розкрити причини покарання царем, розвивати навички аналізу поезії, вміння коментувати основні мотиви, ідеї поезії Шевченка. Виховувати повагу до постаті митця.

Насамперед була дуже щасливою, коли дізналася, що зможу провести низку уроків по творчості Шевченка. На самому першому уроці, зміст якого повністю відповідає навчальній програмі, а структура – темі та меті, мною була проведена актуалізація знань, яка уявляла собою вікторину – учням сподобалися питання,до того ж, кожне з них супроводжувалося яскравою картинкою, в якій була вже підказка. На цьому уроці в перший раз застосувала технології синкану, було з’ясовано, що  учні перший раз чують про такий вид роботи, тому я підготувала схеми, за якими складається синкан, та поклала кожному на парту, схему учні переписали у зошит. Робота учням сподобалася, синками вишли дуже цікавими та оригінальними, не схожими один на один. На уроці учні пожвавішали, коли почався перегляд фрагменту фільму про молодість Тараса Шевченка (дівчатка казали – він такий гарний хлопець), метою перегляду була демонстрація того, як сприймав свою поезії Шевченко – фрагмент того, як поет малює з натури, а раптом підскакує та починає записувати думки, що рояться в його голові, саме на голі стіни. З фільму діти зрозуміли, що Шевченко був українським Рембрандтом. На етапі закріплення матеріалу мною була проведена бесіда, можливо, тут треба було продумати іншу форму роботу, яка б дала змогу оцінити кожного з учнів об’єктивно.

 

Аналіз уроку, проведеного мню у 8А класі 14 листопада

Тема уроку: Мотиви невольницькї лірики. Поезія циклу «В казематі», «Ой, три шляхи широкії», «Мені однаково, чи буду».

Мета: опрацювання ідейно-худ. Змісту поезії, дати поняття про філософську лірику, розвивати пам’ять, культуру зв’язного, грамотного мовлення, виховувати співчуття та повагу до народу, прищеплювати інтерес до лірики Шевченка. На уроці, зміст якого повністю відповідає навчальній програмі, на етапі актуалізації був використаний прийом міні-вікторини, яка дала мені змогу зрозуміти, що з попереднього  матеріалу було засвоєно учнями, на чому ще треба наголосити. Ми працювали в швидкому темпі, який не давав розслабитися ні на хвилину. Метод прес був використаний після вікторини, щоб учні починали «розігріватися», говорити, не боялися висловлювати свої думки. Була приємно вражена, що декілька учнів напам’ять вивчили вірш «Думи мої, думи», а один з них дуже гарно прочитав його, було видно, що поезія сподобалася, а це важливо. На уроці було проаналізовано дві поезії Шевченка, розібрано худ. образи, худ. засоби, багато уваги приділено з’ясуванню стану ліричного герою в кожному вірші. На уроці домінувала фронтальна робота. Акцент був поставлений на те, щоб учні полюбили поезії Шевченка, зрозуміли її, щоб вона не здавалася їм набором пустих слів, завдяки плідній роботі над текстом твору, я вважаю, нам з ними це вдалося.

 

Самоаналіз уроку української літератури, проведеного у 8А класі

Тема: підсумковий урок за творчістю Шевченка

Мета:оглянути вивчену поетичну спадщину Шевченка, його малярську доробку, виявити той духовний імпульс, який мала діяльність митця, направлена на боротьбу за культурне збагачення України, розвивати пам’ять, увагу, вміння узагальнювати, виховувати моральні якості людини.

На уроці панувала групова форма роботи, яка в потрібний час об’єднувалася з фронтальною. На етапі організації роботи на мотивації мною був використаний прийом – «мій голос злітає у вись», мета якого була – потренувати  мовлення, формувати ораторські здібності учнів, їх вміння варіювати голосом, змінювати інтонацію, де це потрібно. Прийом сподобався учням, вони охоче виконували завдання, хоча спершу їм було ніяково «гратися» голосом. Після актуалізації знань учням було запропоновано зіграти в «біографічний калейдоскоп», що вони з радістю і зробили. Не продумано мною була система оцінювання, можливо, це мав бути прийом «світлофор», або якась інша технологія. Після «калейдоскопу», мав місто конкурс капітанів з теорії літератури, та вікторин щодо знань учнів літературної та малярської спадщини Шевченка. Учні вже складали сенкан про Шевченка, тому я запропонувала їм скласти новий варіант, після того, як вони більше дізналися про митця. Учні охоче це зробили та порівняли свою першу спробу з другою. На уроці панувала дружня атмосфера, не зважаючи на дух змагання, бо клас було поділено на три команди філософів – Давної Греції, Китаю та Єгипту, завданням яких було міркування над значенням творчості митця для багатьох поколінь.

 

Самоаналіз уроку укр. літератури, проведеного 27 листопада у 5Б класі

Тема уроку: І.Франко «Грицева шкільна наука»

Мета: Розкрити образ Гриця, спираючись на текст, допомогти учням з’ясувати авторську позиції Франка до навчання. Виховувати жагу до освіти

 

На уроці в 5Б класі була приємна атмосфера, учням сподобалася форма уроку – фронтальна робота, яка чергувалася з роботою в малих групах (читання по ролях). Після кожної прочитаної глави ми з учнями робили висновки, щодо щойно почутого, намагалися коротко переказати кожний епізод. Учням сподобалося читання по ролях, вони із задоволенням читали репліки Гриця. На уроці був розібраний образ школи, якою вона постає у творі Франка, розібрали питання щодо автобіографічності твору. Учням було запропоновано порівняти школу сьогодення та школу тієї пори, така вправа-моделювання сподобалася учням, вони зрозуміли, що в них зараз є нагода отримувати концентровані знання, які їм подають досвідчені вчителі, лише треба приложити декілька зусиль, щоб навчитись їх сприймати. Домашнє завдання на цей раз було диференційованим – дітям пропонувалося написати міні-есе на декілька тем, зробити короткий переказ твору або описати у зошиті образ Грицька. На мій погляд форми та прийоми роботи (бесіда, творче моделювання) після прочитання тексту були доцільними та відповідали змісту і меті уроку.