таблиця прийомів та методів

Таблиця прийомів та методів, які використовувалися під час педагогічної практики

 

Метод навчання — взаємопов'язана діяльність викладача та уч­нів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток. У вузькому значенні метод навчання є способом керів­ництва пізнавальною діяльністю учнів, що має виконува­ти три функції: навчаючу, виховну і розвиваючу. Він є складним педагогічним явищем, в якому поєднані гносеологічний, логіко-змістовий, психологічний, педагогічний аспекти. Складовою методу навчання є прийом навчання.

Прийом навчання — сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретно­го методу. Чим багатший арсенал прийомів у структурі методу, тим він повноцінніший та ефективніший.

 

 

Словесні методи 1.       Розповідь 2.       Лекція 3.       Евристична бесіда 4.       спостереження Практичні 1.       Метод вправ 2.       Метод проектів 3.       Кейс-метод (проблемні ситуації) 4.       Самостійна робота дослідницько-пошукового типу 5.       Метод «прес». Методи стимулювання і мотивації навчання 1.       Пізнавальні ігри (ділові) 2.       Навчальні дискусії 3.       Методи стимулювання інтересу до навчання; 4.       Метод «мозкова атака» Методи контролю і самоконтролю у навчанні. 1.       Фронтальне опитування; 2.       Індивідуальне опитування; 3.       Методи усного контролю і самоконтролю;

Прийоми Прийоми контролю та оцінки знань: 1.       «Мікрофон» Практичні прийоми інтерактивного навчання: 1.      Дискусія 2.      Коло ідей 3.      «Асоціативний кущ» 4.      Синквейн Прийоми на етапі організації навчання: 1.прийом актор 2. прийом «поетичне вітання» 3. прийом міні-інтерв’ю Прийоми на етапі мотивації: 1.      Прийом комунікативної атаки 2.      Незакінчені речення Прийоми на етапі вивчення н.м.: 1.      Інтрига 2.      Прийом роботи з підручником 3.      Рольова гра 4.      Інсценізація 5.      Фантастична ситуація Прийоми на етапі закріплення знань: 1.      Прийом синквейн 2.      Складання таблиць, схем 3.      Прийом роботи в парах 4.      Прийом дидактичної гри 5.      Прийом роботи у групах 6.      Метод дослідження 7.      Стилістичне конструювання 8.      Стилістичний експеримент 9.      Спостереження над мовними явищами     Прийоми на етапі контролю 1.      Прийом складання кросворду 2.      Незакінчені речення 3.      Дерево рішень 4.      Нескінчений ланцюжок 5.      Дискусія 6.      Сенкан 7.      Рефлексія   Етап повідомлення дом.завдання: 1.       Випереджальні завдання 2.       Пошук інформації 3.       Слово вчителя

 

Мій урок з коментарем

 Тема  Односкладні речення. Односкладні прості речення з головним членом речення у формі присудка. Означено-особові односкладні речення

 

Мета:  сформувати в учнів поняття про односкладні речення, їх види; ознайомити з означено-особовим реченням, способами вираження в ньому головного члена;

розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання;виховувати любов до природи.

 

Методи: «Мозкова атака», «Розумова гімнастика», творче спостереження із елементами зіставлення.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

 

Обладнання: підручник, опорна схема, таблиці, технологічна картка

 

Хід уроку

I.                  Організаційний момент (коментар: організаційний момент уроку націлений на підготовку учнів до продуктивної роботи)

Привітання. Зачитування епіграфу з дошки:

Із слова починається людина,

Із мови починається мій рід.

Моя ласкава, мамина, єдина –

Щебече соловейком на весь світ.

Н.Рій

(Коментар: читання поезії, епіграфу до уроку створює позитивний настрій, розкриває учням красу слова, налаштовую на урок)

 

ІI. Актуалізація опорних знань. (коментар: сприяє усвідомленню, поглибленню, систематизації та закріпленню навчального матеріалу; робота націлена як на одного учня, так і на весь клас)

1. Евристична бесіда

Завдання: визначте термін, тлумачення якого почуєте, запишіть його.

Ø Два і більше слів, пов’язаних за змістом і граматично – це…

Ø Найменша одиниця мовного спілкування і вираження думки – це …

Ø Передають сильні емоції (почуття й переживання) – це…

Ø Містять повідомлення про факт, явище, подію – це…

Ø Мають два головних члени, які групують навколо себе другорядні члени  

          речення – це…

Ø Головний член речення, що означає  предмет, про який говориться в

    реченні, і відповідає на питання хто7 або що?- це…

Ø Головний член речення, що означає дію, стан або ознаку предмета,  

    вираженого підметом, і відповідає на питання що робить? Що з ним  

    робиться? Який він є? – це…

(коментар: евристична бесіда передбачає  власне знаходження зв’язків учнями із уже відомим і виведенням закономірностей)

     3. Взаємоперевірка за зразком. (коментар: Учні перевіряють роботу сусіда і бачать, як виконують домашню роботу їхні товариші.  Ті учні, які виконали домашню роботу без помилок, отримують індивідуальне завдання. Додатково виставляємо оцінку за якість перевірки і робо­ту над помилками. Цей вид роботи має виховне значення)

 

     4. Скласти повідомлення  про двоскладне речення (коментар: його ціль навчити дітей складати грамотні повідомлення узагальнюючого змісту).

 

ІІI. Мотивація навчальної діяльності. (коментар: мотиваційна сторона процесу навчання має три групи мотивів: зовнішні (заохочення і покарання); змагальні (успіх у порівнянні з кимсь чи із самим собою); внутрішні (що розкриваються як поле для плідної діяльності). Внутрішні мотиви забезпечують найбільш стійкий інтерес до навчання).

 

 

Цілевизначення.  Технологічна картка.(коментар: Цілевизначення. Вдалий урок, глибоке засвоєння теми, Ваш успіх як учителя неможливий без чіткого визначення цілей. Паче того, без визначення цілей не можна забезпечити якісного контролю за навчальним процесом.

Уже на самому початку опрацювання теми учень має дістати точну й конкретну відповідь на кілька запитань: Навіщо йому потрібен виучуваний матеріал? Які конкретні знання й уміння він здобуде після його опрацювання?)

2. Гра «Інтелектуальний футбол»

Поставте один одному  питання з вивченої теми. (активізує мислення, виховує учнів)

3.     «Карусель».

У різних кутках класу вивішені аркуші з назвами односкладних речень. Утворені групи , переходячи, записують по черзі відомості про види односкладних речень, наводять приклади. (виховує вміння працювати у групах, активізує учнів).

 

ІV. Вивчення нового матеріалу. (завдання етапу: забезпечити учнями сприйняття та первинне осмислення учнями матеріалу з теми «односкладні речення». Сприяти засвоєнню знань та допомогти їм зробити певний змістовий висновок)

 

1.  Творче спостереження із елементами зіставлення.(на фоні класичної музики) (коментар: класична музика створює атмосферу, що допомагає дітям зосередитись на завданні. Спостереження є джерелом творчої уяви. В процесі спостереження учні уточнюють відмінні ознаки між односкладними і двоскладними реченнями)

 

Прочитайте висловлювання. Визначте їх стильову належність. Спишіть, виділяючи головні члени. Дослідіть, яка відмінність у синтаксичній організації речень обох висловлювань

 

1)  Липень стиглим яблуком хрумтить.

Кучері розчісує верба.

Вечір на віконницях сидить.

Місяць у шпаринку загляда. (Н. Баклай) 

 

2)  Уважно слухаю мудру мову осіннього листя про скороминущість життя і зовсім не поспішаю згрібати його в терпке вогнище. Зачарований жовто-зеленим світом, іду під синім-синім небом і тихо переймаюся його світлою покорою. Обережно ступаю по шерхкій гамі осінніх кольорів, наче по своїх літах…   (За В. Думанським)

 

2.  Робота з опорною схемою (коментар: даний вид наглядності дозволяє подати великий шмат інформації в стислому виді та структурувати матеріал).

 

3.  Самостійна робота з підручником. (коментар: робота з текстом підручника виграває важливу роль у розвитку навичок та умінь учнів. В цьому випадку на меті стоїть не тільки засвоєння нового матеріалу, але й його осмислення. Доповнення опорної схеми також розвиває навички учнів виділяти головне).

 Опрацювання теоретичного матеріалу за підручником. Визначте способи вираження присудка в означено-особових реченнях і доповніть опорну схему.

 

4.  Складіть алгоритм визначення означено-особових речень.(використання цього прийому допомагає учням навчитися самостійно формувати план (алгоритм) визначення, привчає їх до самостійної роботи, розвиває логіку, мислення).

 

ІV.  Закріплення нового матеріалу (завдання: забезпечити у школярів формування цілісної системи знань, закріпити теорії на практиці). Метод роботи з текстом.

 

1.  Вибіркова робота на основі тексту. (завдання допомагає учням навчитися використовувати теоретичні знання, здобуті на уроці, на практиці).

Прочитайте текст. Випишіть означено-особові речення, визначте спосіб морфологічного вираження в них головного члена, скориставшись схемою.

Схема:

Способи вираження головного члена означено-особових речень

Дієслова І-ІІ особи               Дієслова І-ІІ особа              Дієслова наказового

однини і множини                 однини і множини                           способу

дійсного способу                   дійсного способу

теперішнього часу                майбутнього часу

 

Добре пригріває вже весняне сонечко, підсихає в лісі земля. Усе навколо оживає: дерева, трави, комахи. Веселі­ше співають пташки, а їх уже прилетіло чимало! Глянь, як набубнявіли пуп'янки на галузках, от-от розкриються.

Бачиш - полетів перший метелик. Це кропивниця. Невже вона встигла так швидко вирости? Звичайно, ні. Є такі метелики, що не гинуть від холоду, а залазять кудись у шпаринку й зимують там, сплять до весни. Так і кропивниця. Тому вона й перша серед метеликів з'являється.

А давай-но підійдемо до мурашника. Він теж ожив! Дивись, як сновигає мурашня. Правда, мурашки  ще не такі швидкі, як улітку. Та за кілька днів вони прокинуться зовсім від сну.

 

2.  Самостійне виконання вправи на переклад (за підручником)

(коментар: треба мотивувати самостійну роботу тим, що свідомих та ефективних результатів вони можуть досягти лише постійно практикуючи свої навички та вміння. Вправа на переклад не тільки розширює словниковий запас школяра, але й покращую його мовлення, як усне, так і писемне. Має міжпредметні зв’язки).

 

3.  Перетворіть подані двоскладні речення в односкладні означено-особові. (Вправи-трансформації на своїй меті на цьому уроці мали в собі мету розвинення мовлення, творчості, логіки, здібності школярів використовувати теоретичні знання на практиці).

Раптом я почув спів пізніх солов’їв у кущах. Я йду вузенькою стежкою, що плутає серед різномаїття трав та веселих літніх квітів. Ні, не йду, я лечу, мов на крилах, бо поспішаю до рідного села, де живе моя бабуся. Вона вчила мене біблійним заповідям:

–     Ти імені Господа бога не взивай надаремно.

-       Ти шануй батька й матір твоїх, то добре тобі буде і довго проживеш на землі.

 

4.  На основі поданих речень за зразком змоделюйте односкладні означено-особові речення, у яких головний член мав би різне морфологічне вираження.(кожна з вправ вмотивована і має логічний порядок – від найлегшої вправи до творчої. Зразок речення подається, щоб учням було легше зорієнтуватися на виконанні вправ та для економії часу).

Зразок. (Дотримуватися) правильного режиму дня.

Дотримуюся правильного режиму дня. Дотримуймося правильного режиму дня.

(Дбати) про моральну гігієну. У школі (здобувати) не тільки знання, а й

(розвивати)свої розумові здібності. Свої зацікавлення й захоплення (обирати) свідомо. (Намагатися) спочатку все (пізнати), а потім (робити) висновки.

(Іржі Томан)

5.  «Спіймай помилку» (прийом дозволяє тримати в напрузі активізовану увагу учнів, викликає бажання мати тверді, міцні знання та переконання)

 

 

означено-особові речення

І особа однини майбутнього часу дійсного способу

І особа однини теперішнього часу дійсного способу

ІІ особа однини минулого  часу наказового способу

І особа множини теперішнього часу умовного способу

ІІ особа однини наказового способу

ІІІ особа множини  дійсного  способу

ІІ особа множини майбутнього часу дійсного способу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напишіть твір-мініатюру на тему: «Наодинці з природою», використовуючи ілюстрацію. Уживайте означено-особові речення.(коментар: розвиває творчі здібності учнів, логіку та красу письмового мовлення, привчає дітей з любов’ю ставитися до природи. Вчитель теж пише твір разом з учнями, учні оцінюють роботу вчителя та висловлюються щодо «секрету» довершеності твору. Ілюстрації та наглядність допомагає створити атмосферу творчості).

 

 

V. Підсумок уроку (дати якісну оцінку роботи класу та окремих учнів)

 

1. «Мікрофон». Одним реченням висловіть своє враження про урок, використовуючи означено-особові речення. (має на меті ініціацію рефлексії учнів з приводу їх результатів їх діяльності, емоційного стану, взаємодії з вчителем та однокласниками. Завдання: забезпечити засвоєння учнями принципів співпраці та саморегуляції).

 

VІ. Домашнє завдання. (дом. Завдання диференційоване, тому відповідає індивідуальним можливостям кожної групи учнів).

Вивчити правила ст.131; скласти схему (В), зробити короткі записи (К)

Виконати вправу 198 (за підручником).(А,К)

За допомогою односкладних речень передайте настрій напередодні свого дня народження.(В)

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Тема	Дата контролю	Форма контролю	Основні вимоги до знань та вмінь
«Односкладні й неповні речення»		Тестові завдання	Учень: виділяє односкладні і неповні речення з-поміж інших видів ре­чень; визначає види односкладних речень (у тому числі в складних реченнях); оцінює виражальні можливості і роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів; пpaвильно інтонує неповні речення; ставить правильно тире в неповних реченнях; обґрунтовує його вживання; знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені пра­вила; конструює односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення; пpaвильно використовує їх у власному мовленні; cклaдaє конспект ключових слів як змістову опору в процесі підготовки усного висловлювання; правильно будує текст на соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень.

 

 

Додаток 3

 

Дієслівні

Називні

 

 

 

 

                                                                                 

 

            

         (З головним членом                                                                   (З головним членом                                                    

               у формі присудка)                                                                      у формі підмета)

Особові

Безособові

Означено-особові

Неозначено-особові

Узагальнено-особові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4